У навчальних програмах відсутні системні поняття стосовно характеристики сукупності видів інформації та засобів її розповсюдження. Раннє прилучення дитини до візуальної масової культури до «малюнків» і подальша робота з комп’ютером ( переважно комп’ютерні ігри) формують такі особливості сприйняття «культурного оточення», як фрагментарність та поверховість. Закріплення таких рис робить важким традиційне читання, роботу з друкованим текстом, яке потребує уваги та зосередженості. Обмежений запас лексики призводить до нерозуміння значення багатьох слів, а невміння та відсутність звички звертатися до довідникової літератури робить неможливим вирішення цієї проблеми. У наслідок великої кількості змін в житті суспільства за останні двадцять років статус читання, його роль, відношення до нього суттєво змінюється. За даними дослідження Левада – центру ( 2003 – 2004 рр. ) кількість не читаючого населення зростає, кількість користувачів бібліотек зменшується. Соціологи дитячого читання відзначають загальну тенденцію спаду дитячого читання. Діти 10 -12 років читають погано, тому що читають мало або не читають взагалі. Їм важко осилити обов’язковий список літератури. Ті ж діти, що читають, часто читають неякісну літературу, яка виходить масовими тиражами і тому не мають читацького росту. Э діти - користувачі бібліотек, але їм читати нема чого, тому, що фонди дитячих бібліотек ( навіть нашої ) бідні. Але цілком зрозуміло, що сучасній людині суспільства знань потрібно безперервне навчання , а воно нерозривно пов’язано з читанням, роботою з письмовими текстами. Робота з книгою включає в себе навички: • раціонального пошуку та вибору інформації з різних галузей знань; • систематичного і послідовного читання; пошуку потрібної літератури за допомогою бібліографічних посібників; • користування довідково-бібліографічним апаратом, енциклопедіями, словниками, довідниками; • ідентифікації структури тексту в залежності від стилю і жанру, до якого він належить; • розуміння прочитаного; • роботи з текстом (складання конспектів, тез, рефератів, оглядів, анотацій, рецензій тощо); • складання особистої бібліотеки; • користування публічною бібліотекою та Інтернетом. Зараз сюди потрібно додати навички користування електронними носіями інформації , пошуку потрібної інформації в Інтернеті, схематизацію прийомів роботи з різними текстами. При роботі в цьому напрямку потрібно пам’ятати головний аспект поведінки дитини в інформаційному полі – змістовий. Читацька компетентність тісно пов’язана з функціональною грамотністю. Мова йде про ті знання та навички, які дозволять дитині працювати з різними видами письмового тексту – читати, розуміти їх, оперувати отриманою інформацією в пізнавальних та практичних ситуаціях. Іншими словами, мова йде не про техніку читання, а про здатність учня читати для набуття нових знань, що допомагають як в навчанні так і в повсякденному житті. Для придбання читацької компетентності учня необхідно привити йому навички пошуку та відбору інформації, організації особистих картотек та архівів, методів збору, аналізу, організації матеріалів. Читацька компетентність – одна зі складових загально – культурної компетентності, яка характеризує вміння вільно орієнтуватися в сучасному соціокультурному простої. Саме вона дає можливість індивіду без ускладнень користуватися надбаннями писемної культури, тобто ефективно вибирати, аналізувати, використовувати наявні джерела, що є найважливішими чинником успішної освітньої та професійної діяльності. Готуючись до педради мною було проведено невелике соціологічне опитування серед учнів гімназії. Учням було запропоновано дати відповідь на наступні питання: Чи вмієш ти самостійно знайти та вибрати потрібну інформацію? Читаєш послідовно, систематично, користуючись посібниками? Чи користуєшся довідковим апаратом бібліотеки: енциклопедіями, словниками, довідниками? Вмієш ідентифікувати текст за стилем та жанрами? Працюєш з текстом (складаєш конспект, тези, реферат, огляд анотацію)? Збираєш особисту бібліотеку?
З результатами бліц – анкетування гімназистів можна ознайомитись у таблиці та діаграмах.
Ми бачимо що достатня кількість учнів вміє самостійно знайти інформацію як в книзі так і в Інтернеті з заданої теми – 75 %. Не є проблемою для учнів ідентифікація тексту за стилем та жанрами – 84 %. Але тільки половина опитаних вміють користуватися довідковим апаратом бібліотеки: енциклопедіями, довідниками, словниками, каталогами та картотеками, Десь стільки ж вміють працювати з текстом: скласти конспект, план, реферат, доповідь – 55 %. На мій погляд дуже мало учнів мають навички систематичного та послідовного читання тільки - 22 %.
Якщо розглянути питання читацької компетентності по класах, ми бачимо, що п’ятикласники ще не втратили навички читання, отримані в початкових класах, вміють відрізняти текст за жанрами та стилем, працюють з енциклопедіями, словниками, довідниками, але не мають системи в читанні, багато хто з них збирає особисту бібліотеку або медіа теку (цей показник в них найвищий в гімназії).
У 6-му класі інтерес до книги та читання різко падає – це загальна соціальна тенденція. Комп’ютер, Інтернет, телебачення, спілкування в них виходить на перший план, заміняючи книгу, читання. вони звертаються до книги тільки, готуючи домашні завдання, але найчастіше це медіа ресурси з якими вони ще самостійно не можуть працювати (за них це роблять батьки, або бібліотекар).
В сьомому класі спостерігається тенденція подальшого зниження читацького інтересу, але зростають навички роботи з самим текстом, з пошуком потрібної інформації.
Учні 8-х класів найчастіше звертаються до пошукового та довідкового апарату бібліотеки, але спостерігається перерозподіл читацького інтересу в сторону зниження читання художньої літератури, натомість зростає інтерес до галузевої літератури.
У 9-х класах спостерігається зникнення зацікавлення послідовним і систематичним читанням , але зростають інші показники щодо читацької компетентності, тобто вони найчастіше звертаються до книги та інформації. Ця тенденція спостерігається й у старших класах. Якщо ми порівняємо показники у 10-му та 11-х класах, то побачимо, що десятикласники більш компетентні та активніші ніж учні 11-х класів.
Виходячи з цього я пропоную якщо для учнів 5-х – 7-х класів проведення заходів щодо керівництва читання, вибору книги, й складання плану читання: «Успішне читання» цей проект запропоновано учням, які працюють з Меснянко Н.М., є розробки ігрових заходів «Книги та фільми», найрозумніший гімназист» з використанням інформаційних та комп’ютерних технологій на мій погляд це найефективніший метод роботи з цією категорією читачів. Учням восьмих класів потрібно дати як можливо більше інформації щодо довідниковий видань: текстових, онлайн, мультимедійних енциклопедій.
Спостерігаючи за старшокласниками, я помітила, що їх починають хвилювати питання загальнолюдських цінностей, сенсу життя, свого місця в ньому. І мені здається, що для цієї категорії читачів бажано запропонувати літературу пов’язану з філософськими питаннями любові, совісті, взаємовідносин. Наприклад: на прохання учениць 10 класу я почала складати рекомендаційний список літератури «Между нами девочками», де рекомендую їм художню літературу, яка торкається питань сім’Ї, взаємовідносин.
Якщо ви класний керівник, я пропоную проведення бесід – виступів на батьківських зборах «Проблеми дитячого читання», «Бібліотерапія», «Казкотерапія» про вплив книги та читання на самопочуття людини.
Вчителям – предметникам пропоную складання рекомендаційних списків літератури «Що читати з …», проведення бібліотечних уроків. Мені здається цікавим проведення заходів, які б торкалися зв’язків літератури та предмету . Вивчаючі історію - ознайомити учнів з такими книгами Джованьолі, Вальтера Скотта, Моріса Дрюона. вивчаючи географію - з романами Жюля , Стівенсона, Купера.
В бібліотеці зібрана інформація з питань самостійної робоит учнів з текстами: «Алгоритми навчання» та «Формування самостійних навичок праці». Є пам’ятки й буклети стосовно читання й роботи з книгою.
Парадигмою роботи шкільної бібліотеки я вважаю роботу з прищеплення любові до книги та читання, формування навичок роботи з різноманітними текстами. Тобто «Читання …закладене в основу навчання є однією з най головних навичок в житті. Люді які вміють добре читати, вносять вклад у створення процвітаючого працездатного суспільства. У той же час вони самі живуть більш насиченим життям». («Всесвітня книжкова енциклопедія»)
Немає коментарів:
Дописати коментар